В Україні відновили 3,5 ГВт енергетичних потужностей, планують ще 4 ГВт
Україна пережила «найважчу у своїй історії зиму», про що заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час свого виступу в уряді 13 березня. Він зазначив, що з початку опалювального сезону росія пошкодила понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу. Шмигаль окреслив шість ключових викликів у енергетичній сфері, серед яких відзначив наявність пального та відновлення енергетичної інфраструктури.
За його словами, Україні потрібне пальне, зокрема, для армії та посівної на фоні глобальної паливної кризи через конфлікти на Близькому Сході. У березні Україна імпортувала близько 250 тисяч тонн бензину, дизельного пального та скрапленого газу, при цьому в резервах зберігається майже по 100 тисяч тонн бензину та дизелю.
На даний момент в деяких регіонах відключення електроенергії відсутні, тоді як в інших діють черги по 1 або 1,5 години. Дефіцит електроенергії у пікові години споживання складає приблизно 1 ГВт, а електростанції різних типів продовжують працювати. Незважаючи на покращення ситуації, «опалювальний сезон триває, як і постійні спроби ворога знищити нашу енергосистему», зазначив Шмигаль.
«Частково вдалося відновити 3,5 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. У планах – відновлення орієнтовно 4 ГВт. Зокрема, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 ГВт. Наші інженерні делегації працюють в ЄС, аби отримати обладнання виведених з експлуатації станцій».
Міністр також повідомив про реалізацію експериментального проєкту, який передбачає залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони. Триває будівництво укриттів для енергооб’єктів та виконуються роботи другого рівня захисту на 84 підстанціях і 134 критичних елементах.
Крім того, Україна має залучити близько 5 мільярдів євро енергетичної допомоги від міжнародних партнерів. Шмигаль повідомив, що вже наступного тижня відбудеться чергове засідання у Брюсселі з метою збільшення пропускної спроможності для імпорту електроенергії з Європи. Мета на найближчі два роки – досягти 3,5 ГВт і більше.
На початку березня міністр відзначив, що дефіцит електроенергії в Україні знизився до 1 ГВт з 5-6 ГВт, які спостерігалися взимку. Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 1 березня наголосив, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни», подякувавши військовим, енергетикам та іншим службам за їхню участь в подоланні найхолоднішого періоду. Проте він попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, що значно нижче за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання. Розрив між потужностями генерації та потребами споживання викликав тривалі перебої з електропостачанням.
З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія постійно завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України, і з початком осені 2025 року військові рф активізували обстріли українських енергетичних об’єктів.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України за період з липня 2025 року по лютий 2026 року. Служба безпеки України кваліфікує удари рф по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності, зазначаючи, що з початку цьогорічного опалювального сезону було зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак рф на енергооб’єкти та системи теплопостачання.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров стверджував, що росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
