Agro Team Expo: Тарас Висоцький про виклики та модернізацію АПК України
Український агропромисловий комплекс продовжує функціонувати в умовах численних викликів, формуючи нові підходи до виробництва, логістики, інвестицій і технологічного оновлення. Саме ці зміни стимулюють модернізацію та впровадження інновацій у секторі.
Польові демонстраційні формати, такі як AGRO CHALLENGE, набувають особливої ваги, адже дозволяють оцінювати технічні та технологічні рішення безпосередньо в реальних умовах виробництва.
Організатором заходу є Agro Team Expo, команда, що активно розвиває формат польових виставок аграрних подій в Україні та формує платформу для взаємодії бізнесу, виробників, експертів і державних інституцій у межах аграрного сектору.
У цьому контексті відбулася розмова з Тарасом Висоцьким, заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, про ключові трансформації агросектору, роль технологічного розвитку, державну підтримку та перспективи модернізації українського АПК.
Agro Team Expo: Які зміни відбулися в сільському господарстві України за чотири роки через військові фактори та інші ризики?
Аграрний сектор України вже четвертий рік функціонує в умовах, які для багатьох економік стали б критичними: війна, мінування територій, дорожче логістичне обслуговування, нестача робочої сили, коливання цін на ресурси. Однак ці виклики змусили сектор швидше адаптуватися – переходити до нових експортних маршрутів, інвестувати у переробку, уважніше рахувати витрати й активніше впроваджувати новітні технології.
Близько 20,5% сільгоспземель України стали недоступними або обмежено придатними для використання через окупацію, мінування та бойові дії. Це, безумовно, вплинуло на врожайність – порівняно з 2021 роком щорічно втрачається 25-30 млн тонн у виробництві зернових та олійних культур.
Проте важливо зазначити, що агросектор не зупинився. Він адаптувався: частина виробничої діяльності перемістилася до центральних і західних регіонів, логістика перебудувалася, зросла увага до переробки, зберігання, енергоефективності та технологій.
Зерно залишається основою українського АПК, але сектор стає більш складним, технологічним і орієнтованим на додану вартість.
Agro Team Expo: Чи існує ризик подорожчання ресурсів, зокрема пального та добрив, через події на Близькому Сході?
Україна залежить від імпорту добрив приблизно на 60%, і будь-які глобальні коливання, зокрема через ситуацію в Перській затоці, можуть вплинути на ціни та доступність ресурсів. Більшість обсягів аграрії закупили заздалегідь, а основне внесення відбувається ще восени. Тому підвищення цін на 35% наразі не є відчутним.
Розглядаються різні варіанти підготовки аграріїв до осінньої посівної кампанії. Всі рішення прийматимуться з урахуванням балансу внутрішнього виробництва і імпорту, стабільності цін на добрива та забезпечення аграріїв у середньостроковій перспективі.
Що стосується польових робіт, підвищення цін на пальне відчутне, але не критичне: для кукурудзи це може становити близько 100–300 грн на тонну залежно від того, чи враховуємо лише весняну кампанію, чи весь річний цикл робіт.
Однак пальне впливає не тільки на поле. Воно закладене у доставку ресурсів, перевезення врожаю, сушіння, логістику та експортні витрати. Якщо зростання цін на енергоносії буде тривалим, загальний ефект для окремих культур і маршрутів може сягнути 1000 грн на тонну, що стане серйозним фактором для економіки виробництва.
Agro Team Expo: Як виглядає структура державної підтримки сільського господарства в Україні?
У 2026 році логіка державної підтримки агросектору помітно змінилася. Якщо на початку повномасштабної війни головним завданням було втримати виробництво та допомогти аграріям подолати найгостріший період, то зараз акцент зміщується на розвиток.
Державна підтримка не лише компенсує втрати, а й надає інструменти, які допомагають аграріям інвестувати в переробку, зберігання, оновлення техніки, страхування ризиків і повернення земель в обробіток.
Загальний обсяг фінансування аграрного сектору з державного бюджету у 2026 році становить близько 14,1 млрд грн. Серед ключових напрямів – гранти на переробні підприємства, підтримка будівництва сховищ для овочів та фруктів, компенсація 25% вартості української сільгосптехніки, співфінансування страхових премій (до 60% для прифронтових громад та 45% для інших).
Також виділено спеціальний фонд, близько 2 млрд грн, на компенсацію витрат на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.
Приоритет надається малим та середнім виробникам, а також аграріям, що працюють у громадах з високими воєнними ризиками, оскільки ця підтримка допомагає зберегти виробництво та відновити економічну активність у постраждалих від війни регіонах.
Agro Team Expo: Який відсоток бюджетних коштів було вибрано за підсумками 2025 року/першого кварталу 2026 року на компенсацію вартості сільгосптехніки?
Програма компенсації вартості української сільгосптехніки демонструє стабільний попит. У березні агровиробникам було затверджено компенсацію на 353,8 млн грн за придбання 2316 одиниць техніки та обладнання. Відшкодування отримали 1113 сільськогосподарських товаровиробників.
Ця програма важлива не лише для фермерів, які отримують дешевший доступ до техніки, а й для українського машинобудування, оскільки підтримує модернізацію господарств і створює замовлення для національного виробника.
Agro Team Expo: Які приклади впровадження штучного інтелекту в українському АПК можна виділити?
Штучний інтелект вже починає використовуватися в українському агросекторі, хоча й поки що на окремих етапах. Сьогодні фермери активніше використовують супутниковий моніторинг, карти полів, точне землеробство, цифрові платформи, аналіз урожайності та стану посівів.
Держава створює базову інфраструктуру, зокрема через Державний аграрний реєстр і систему контролю IACS, що передбачає використання геоданих і автоматизованого аналізу.
Наступний крок – це інструменти, які не лише збирають дані, а й допомагають ухвалювати рішення: де внести добрива, коли виходити в поле, як прогнозувати ризики, як економити пальне, воду та засоби захисту рослин. Саме тут штучний інтелект може дати найбільший ефект.
Agro Team Expo: Чи вважаєте ви, що автоматизація процесів – це майбутнє галузі?
Автоматизація в агросекторі – це вже не питання моди, а відповідь на практичні проблеми: зменшення кількості населення в селах, брак кваліфікованих кадрів та зростаючі вимоги до ефективності. Техніка, цифрові системи, автоматизоване управління процесами та точне землеробство стають засобом не заміни людини, а зменшення її рутинного навантаження й підвищення продуктивності праці.
Держава вже формує цифрову основу для таких змін через розвиток Державного аграрного реєстру та впровадження інтегрованої системи адміністрування і контролю (IACS), яка включає геомоніторинг і роботу з даними. У поєднанні з розвитком точного землеробства та аналітики це забезпечує базу для подальшого переходу до автоматизованих і частково автономних рішень.
Автоматизація – це не альтернатива, а логічна відповідь на дефіцит кадрів, вимоги до ефективності та євроінтеграційні процеси. У середньостроковій перспективі вона визначатиме конкурентоспроможність українського агросектору.
Agro Team Expo: Які міжнародні виставки для аграріїв найкраще відображають тренди АПК?
Серед міжнародних виставок, що дають повне уявлення про глобальні тренди агросектору, варто виділити три ключові події: International Green Week (Берлін), SIAL Paris (Париж) та Gulfood (Дубай).
Agro Team Expo: Який економічний ефект від участі в міжнародних виставках для України?
Участь у таких заходах має не лише іміджевий, а й практичний економічний ефект: доступ до ринків і контрактів, інвестицій та партнерств. Виставки – це платформа для пошуку інвесторів і технологічних партнерів, що безпосередньо пов’язано з переходом до моделі з більшою доданою вартістю, що обговорюється в державній політиці розвитку агросектору.
Аграрії потребують підтримки та технологій для подальшого розвитку, і саме такі платформи сприяють цьому процесу.
Загалом, український агросектор продовжує демонструвати адаптивність та структурне оновлення навіть в умовах складного операційного середовища. Ключовими драйверами подальшого розвитку залишаються технологічна модернізація, посилення ролі державних інструментів підтримки, розвиток внутрішньої переробки та впровадження цифрових рішень у виробничі процеси.
AGRO CHALLENGE 2026, об’єднуючи виробників техніки, аграріїв, науковців та фінансові інституції, є важливою частиною цього процесу, створюючи практичне середовище для обміну досвідом та демонстрації рішень у полі.
