ЄС розглядає створення Ради Безпеки для зміцнення оборони

Російський військовий бюджет, враховуючи паритет купівельної спроможності, становить 85% всіх оборонних видатків країн-членів Євросоюзу. Таку інформацію озвучив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрю Кубілюс під час конференції «Народ і оборона» у Швеції 11 січня.

«Немає ознак, що Путін прагне миру. Навіть якщо миру буде досягнуто, він продовжить триматися економіки війни», – зазначив Кубілюс.

Комісар також зауважив на позиції Сполучених Штатів, які закликають Європу брати на себе більше відповідальності за свою безпеку. У зв’язку з цим, чинне керівництво ЄС з початку каденції ініціювало програму «Оборонна готовність 2030».

«Оборонна незалежність означає, що ми повинні бути готові до оборони в рамках НАТО, але з значно меншою американською присутністю в Європі. Невизначеність у майбутньому трансатлантичному партнерстві вимагає від нас рішучості», – підкреслив єврокомісар.

Три стовпи оборонної спроможності Європи

Кубілюс назвав три ключові елементи оборонної спроможності Європи:

• матеріальна готовність – фінансування, виробництво, зброя;
• інституційна готовність – організація оборони Європи, особливо у випадку зменшення американської присутності;
• політична готовність – воля до оборони та, за необхідності, ведення бойових дій.

«Якщо американці вийдуть з Європи, як ми створимо «європейський стовп НАТО»? Хто стане європейським командувачем НАТО? А що з європейськими можливостями командування та управління?» – запитав він.

Кубілюс підкреслив, що просте збільшення оборонних витрат не забезпечить безпеки. Він закликав до глибшого аналізу проблеми «інституційної готовності до оборони» в європейських країнах:

«Ось чому нам потрібен «інтелектуальний великий вибух», щоб залучити нові ідеї та сміливі рішення. Наша проблема – брак єдності».

Потенційний формат Європейського Оборонного Союзу

Кубілюс підняв питання щодо формату можливого Європейського Оборонного Союзу, зокрема, чи повинен він включати Сполучене Королівство та Норвегію, а також Україну зі Збройними силами та оборонною індустрією.

Він закликав до активнішого використання позитивного досвіду неформальної платформи «E5 plus» для стратегічних дискусій в оборонній сфері, пропонуючи оновити та формалізувати цю платформу у форматі Європейської Ради Безпеки.

Кубілюс нагадав, що ідея такої ради обговорювалася за часів президентства Франції Еммануеля Макрона та канцлерки Німеччини Анґели Меркель між 2017 і 2019 роками.

Рада Безпеки може складатися з ключових постійних членів та кількох ротаційних, включаючи країну, що головує у Раді ЄС. Її завданням буде обговорення найважливіших питань оборони та оперативна підготовка рішень.

Кубілюс підкреслив, що «втілення цієї ідеї в реальність» є нагальним завданням. Першочерговим питанням для Ради має стати Україна, враховуючи відсутність ознак готовності Путіна до миру. «Продовження нашої підтримки України на тому ж рівні може призвести до погіршення ситуації», – застеріг Кубілюс.

Він зазначив, що ЄС має чітко відреагувати на ситуацію, що робить створення Ради Безпеки актуальним.

У грудні Рада Європейського Союзу ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій та реалізації плану з переозброєння Європи ReArm, що також відкриває нові можливості для співпраці з українськими компаніями.