Верховна Рада підтримала законопроєкт про працевлаштування іноземців
Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства (реєстр. №14211 від 14.11.2025), поданий українським урядом. Засідання відбулося 15 січня поточного року.
Члени Комітету одностайно підтримали урядовий законопроєкт і рекомендували парламенту України включити його до порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, а також прийняти за основу на першому читанні.
Згідно з проєктом, пропонується внести зміни до Законів України “Про зайнятість населення”, “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
Передбачається створення Єдиного державного веб-порталу працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, на якому українські роботодавці зможуть розміщувати інформацію про вакансії, доступні для цих категорій.
Іноземці та особи без громадянства, які отримали пропозицію роботи, матимуть можливість подати заявку на отримання єдиного дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування через зазначений портал.
Після розгляду заяви Державна міграційна служба у співпраці з уповноваженими органами прийматиме рішення про надання або відмову у видачі такого дозволу. Позитивне рішення стане підставою для отримання візи та в’їзду в Україну. Після прибуття в країну іноземцю або особі без громадянства, які отримали єдиний дозвіл, буде оформлено посвідку на тимчасове проживання.
Категорії іноземців з доступом до ринку праці
Проєкт також визначає категорії іноземців та осіб без громадянства, які матимуть право вільного доступу до ринку праці в Україні:
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- громадяни Європейського Союзу;
- іноземці, визнані біженцями або особами, що потребують додаткового захисту;
- представники іноземного морського флоту та авіакомпаній;
- особи, визнані безгромадянами;
- акредитовані працівники закордонних медіа;
- спортсмени та артисти;
- працівники аварійно-рятувальних служб;
- працівники філій міжнародних компаній;
- священнослужителі;
- учасники проектів міжнародної технічної допомоги;
- викладачі та науковці;
- студенти з посвідкою на тимчасове проживання;
- закордонні українці;
- особи, які працюють за гіг-контрактом;
- інші категорії, визначені законом.
В Україні процедура отримання дозволу на працевлаштування та тимчасове проживання є окремими процесами, що підпадають під юрисдикцію різних органів влади.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини висловив пропозиції до проєкту, які були враховані. Проте також зазначено, що нововведення можуть знизити конкурентоспроможність українських працівників та викликати соціальну напруженість у регіонах з високим рівнем безробіття.
Крім того, ГНЕУ підкреслює, що закон не пояснює вибірковість у наданні гарантій різним категоріям працівників, що є важливим аспектом для подальшого розвитку ринку праці.
Проблеми та виклики нового законопроєкту
Законопроєкт пропонує ухвалювати рішення про видачу єдиного дозволу протягом 30 днів, хоча це може не відповідати європейським стандартам. Зокрема, Директива ЄС дозволяє розглядати заяви до 90 днів.
Центральним елементом реформи стане Єдиний державний веб-портал, який фактично є публічним електронним реєстром. Однак законопроєкт майже не містить гарантій захисту персональних даних, що викликає занепокоєння.
Ще одна проблема полягає у визначенні механізму працевлаштування, зокрема, хто подаватиме вакансії на портал і як відбуватиметься їх розгляд. Також не визначено порядок оскарження відмов.
Експерти попереджають, що спрощення правил для іноземців не вирішує структурного дефіциту кадрів в Україні.
