В Україні відсутній державний кадастр ґрунтів: проблеми та наслідки
Родючі ґрунти України, які відповідно до Конституції є основним національним багатством і підлягають особливій охороні, залишаються без належного правового захисту та обліку. Про це зазначив доктор економічних наук Олександер Ковалів у своєму дописі на Facebook.
Він звернув увагу на те, що понад 30 років в Україні функціонують Лісовий кодекс (з 1994 року), Кодекс про надра (з 1994-го) та Водний кодекс (з 1995-го). Хоча існують галузеві кадастри – лісовий, водний, кадастр надр та містобудівний, окремого закону про ґрунти та державного кадастру ґрунтів досі немає.
“Як так сталося, що всі інші природні ресурси мають свої кодекси та кадастри, а найцінніший ресурс України – родючі ґрунти – залишається поза системою державного обліку?”
Науковець підкреслює, що ця прогалина створює умови для експлуатації земельних ресурсів у спосіб, що суперечить Конституції. Ґрунти, які згідно зі статтею 13 Конституції перебувають у власності Українського народу, фактично використовуються без чіткого правового регулювання.
Ковалів також зазначив, що на даний момент фактично відсутній Закон “Про користування природними об’єктами права власності Українського народу”, необхідність якого закріплена у частині 2 статті 13 Конституції.
“Виходить парадокс: аграрна наука в Україні є, а кадастру ґрунтів немає дотепер”
Вчений представив свої тези на тему “Конституційне врегулювання земельних відносин і природокористування щодо родючих ґрунтів України” на Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки”, яка відбулася в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”.
Ковалів акцентує, що без державного кадастру ґрунтів та спеціального законодавства неможливо забезпечити збереження земельних ресурсів і їх раціональне використання в інтересах України.
