Свідки розповіли про останні дні Вікторії Рощиної в російській в’язниці
Російські тюремники не надали українській журналістці Вікторії Рощиній необхідної медичної допомоги в критичний період її життя. Про це повідомляє міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), посилаючись на свідків, які стали свідками її загибелі.
«Віка не встає!» – такими були слова, які пролунали вранці 19 вересня 2024 року у слідчому ізоляторі № 3 у Кізелі, що в Пермському краї росії. Вікторія Рощина, яка була ув’язнена з серпня 2023 року на окупованих територіях України, не могла піднятися з ліжка. Її товариші по камері повідомили охоронцям про її стан, але жодні дії не призвели до позитивного результату. Після цього Вікторію забрали, і ніхто не знає, чи була вона ще жива на той момент», – йдеться в дописі.
Вікторія провела в Кізелі трохи більше тижня, які стали останніми днями її життя.
«Її перевели туди з в’язниці №2 у Таганрозі, що на південному заході росії. Свідки, які подорожували з нею, розповідають, що шлях довжиною майже 2000 кілометрів тривав близько чотирьох днів – спочатку потягом, а потім фургоном. Ті, хто бачив її під час цієї подорожі, описують її як жінку-скелет, яка ледве стояла на ногах і мала «жовтуватий» колір обличчя, що нагадував жертв Голодомору. Дехто з ув’язнених ділився з нею їжею та знав її за репутацією. Вона була журналісткою, яку затримали за те, що вона «казала правду», і відмовилася від їжі. «Вона сказала, що не їстиме, поки наших хлопців катують», – згадує один з анонімних свідків.
За свідченнями, Вікторія Рощина прибула до Кізела вже виснаженою, їй було важко стояти на ногах, і вона часто непритомніла.
«Проте російська тюремна система продовжувала жорстоко поводитися з нею в Кізельському слідчому ізоляторі №3, де насильство над ув’язненими є систематичним. Всіх українських ув’язнених, як цивільних, так і військовослужбовців, б’ють, зокрема під час оглядів камер. Вікторія Рощина не стала винятком. Умови в ув’язненні були нелюдськими: камери переповнені, сирі та холодні. До середини вересня температура вже була низькою. «Ми тремтіли», – зізнається один звільнений солдат. Після понад 13 місяців ув’язнення Вікторія Рощина стала надзвичайно слабкою через фізичне та психологічне насильство», – зазначають «Репортери без кордонів».
Згідно з даними французького медіаконсорціуму Forbidden Stories, після повернення тіла Вікторії Рощиної Україні виявилося, що на ньому бракувало кількох органів, включаючи мозок, гортань і очні яблука, а також були сліди тортур. Українська влада намагається з’ясувати істину, але стан тіла ускладнює визначення причини смерті, повідомила Генеральна прокуратура України. У прокуратурі також зазначили, що цей випадок не є поодиноким, адже росія неодноразово повертала тіла у стані, що унеможливлює будь-яку незалежну експертизу.
Зараз українська влада проводить попереднє розслідування щодо директора СІЗО в Кізелі В’ячеслава Перевозкіна, в установі якого «катують та убивають українських полонених». Тривають слідчі дії також щодо директора СІЗО №2 у Таганрозі, де раніше утримувалася журналістка.
У жовтні 2024 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території та яку утримували на території росії, померла в російському полоні.
У вересні 2025 року журналістам проєкту «Слідство.Інфо» вдалося з’ясувати, що Рощина загинула в СІЗО №3 у Кізелі в Пермському краї росії 19 вересня 2024 року. Журналістка незаконно утримувалася у тюрмах росії понад рік. Її перевезли до Кізела за вісім днів до загибелі.
