США активно витісняють українську кукурудзу з міжнародних ринків
США проводять агресивну політику на ринках кукурудзи, укріплюючи свої позиції на традиційних ринках та витісняючи конкурентів, про що повідомила керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко.
До п’ятірки найбільших імпортерів кукурудзи входить Європейський Союз, і саме з ним Україна змагається за частку ринку. В умовах міжсезоння 2023/24 та 2024/25 років США збільшили експорт кукурудзи на 6,5 мільйона тонн, тоді як українські постачання знизилися на 7,5 мільйона тонн.
Серед країн, що забезпечили приріст американського експорту, виділяються Південна Корея та ЄС, зокрема Іспанія. Крім того, США досягли успіхів на нових ринках, зокрема в Єгипті, Тунісі, Ізраїлі та В’єтнамі.
На жаль, Україна відчуває негативні наслідки: там, де США нарощують постачання, український експорт зменшується. Це спостерігається у відносинах з такими країнами ЄС, як Італія, Нідерланди та Португалія. Лише в Туреччині Україні вдалося істотно збільшити постачання кукурудзи, проте це не компенсує втрати на європейському ринку.
“Туреччина стала головним напрямком переорієнтації українських потоків кукурудзи. Окрім неї, Україні вдалося зберегти або частково посилити позиції лише на окремих ринках — в Іспанії, Південній Кореї, В’єтнамі та Ізраїлі”, — зазначила експерт.
Туреччина стала єдиним значним ринком для України, де немає безпосередньої конкуренції з США, завдяки жорстким регуляторним рамкам.
На кінець 2025 року в Туреччині схвалено 36 ГЕ-трейтів, що є генетичними інженерними подіями, які дозволені до імпорту та використання. Продукція проходить обов’язкове лабораторне тестування, і вантажі, що містять незатверджені ГЕ-трейти, автоматично відхиляються. США не представлені на турецькому ринку через ризики, пов’язані з наявністю в американській кукурудзі ГЕ-трейтів, які не входять до турецького списку.
“Приблизно 75% імпорту кукурудзи Туреччиною забезпечує Україна. Тому турецький напрямок залишається ключовою опорою для українського експорту, і подальша динаміка постачань значною мірою залежатиме від попиту з цієї країни”, — підкреслила Блажко.
В період з 2025 до 2026 років США закріпилися на важливих ринках кукурудзи завдяки торговельним угодам з фіксованими обсягами та зняттю бар’єрів. Наприклад, Японія уклала угоду на закупівлю американської агропродукції на $8 мільярдів щорічно, а Південна Корея більш ніж удвічі збільшила обсяги імпорту кукурудзи.
США також досягли успіхів у Південно-Східній Азії, отримавши безмитний доступ до Індонезії та уклавши угоди про прямі закупівлі з В’єтнамом, Таїландом, Філіппінами, Бангладеш та Тайванем.
В ЄС функціонує рамкова угода про “збалансовану торгівлю”, яка передбачає зняття нетарифних бар’єрів, що покращує умови для постачання кукурудзи й біоетанолу. Подібні угоди укладені також з Великою Британією.
Блажко зазначає, що частина приросту американського експорту кукурудзи базується не тільки на ціновій конкурентності, а й на договірно закріпленій торговельній інфраструктурі, що створює комфортні умови для американських постачальників на ринках ЄС, Південної Кореї, В’єтнаму, Індонезії, Близького Сходу та Південної Азії, де активно працювала Україна.
“Нинішній зсув виглядає вже не сезонним коливанням, а структурною зміною торгових потоків”, — підсумувала Блажко.
