Сучасні порти переходять від традиційного ручного управління до повністю автоматизованих систем, що базуються на датчиках і цифрових технологіях. Це впровадження інтегрує штучний інтелект, Інтернет речей, автоматизацію та інструменти енергоефективності, такі як сонячна генерація та оптимізація в режимі реального часу. Всі ці інновації стають невід’ємною частиною щоденних операцій портів, відзначає публікація на ресурсі Interesting Engineering.
Розвиток цифрових портів почався в кінці 20 століття завдяки електронним системам обміну даними, які з’єднують судноплавні лінії та адміністрації портів. Перший повністю автоматизований контейнерний термінал був відкритий у 1993 році в порту Роттердама. Після цього багато міст, такі як Сінгапур, Гамбург, Шанхай та Абу-Дабі, також впровадили автоматизовані технології, включаючи крани та централізовані системи управління.
Сьогоднішні можливості розумних портів
Сучасні розумні порти здатні відстежувати контейнери, судна, обладнання та енергоспоживання в режимі реального часу. Використання прогнозної аналітики дозволяє оптимізувати штабелювання контейнерів, планування суден та маршрутів, а також забезпечувати виконання небезпечних завдань за допомогою робототехніки.
Марк Вуттон з Haskoning наголошує, що найбільшими викликами для портів залишаються питання планування, а не технологій. За його словами, порти потребують інтегрованих дорожніх карт, підтримуваних вищим керівництвом і узгоджених між різними департаментами та зовнішніми органами влади.
“Заохочення підтримки та чіткий і переконливий бізнес-кейс, ймовірно, є найбільшим викликом для портів та терміналів у всьому світі”, – сказав він.
Прогнози та перешкоди в трансформації портів
Вуттон також зазначає, що цифрове впровадження залежить більше від наявності відповідних навичок та ІТ-інфраструктури, ніж від розміру самого порту. Багато портів активно впроваджують штучний інтелект, шукаючи способи його використання для підвищення ефективності та зменшення викидів вуглецю, проте багато з цих ініціатив все ще перебувають на початкових стадіях.
Штефан Брайтенбах з порту Гамбург підкреслює, що перехід до нових технологій вимагає змін не лише в самих технологіях, а й у робочих процесах. Він відзначає тенденції, такі як автономне стикування, робототехніка та кібербезпека, які стають основними вимогами для сучасних портів.
“Датчики, розумні камери та цифрові двійники забезпечують свою найбільшу цінність лише тоді, коли вони інтегровані в єдину систему”, – сказав він.
Дослідження, проведене доктором філософії Антоніосом Параскевасом, вказує на основні перешкоди для впровадження нових технологій, серед яких кіберризики та нестача працівників у таких сферах, як аналітика даних та блокчейн.
Завдяки розширеному бездротовому з’єднанню та доступним датчикам, порти можуть підвищити продуктивність, зменшуючи викиди та затори, а також підвищуючи надійність обладнання. Носимі пристрої і автоматизовані ворота допомагають зменшити ризики для працівників.
Майбутні портові інженери повинні будуть проектувати повністю інтегровані екосистеми, поєднуючи кібербезпеку, автоматизацію, аналітику даних та прогнозне обслуговування для забезпечення стійких інтелектуальних портових операцій.