Переробники підвищують закупівельні ціни на сою без ГМО
Експортери продовжують виявляти інтерес до сої без ГМО, в той час як переробники замінюють дорогий соняшниковий шрот соєвим у кормах. На ціни також впливають затримки збирання сої в Бразилії, де наразі зібрано лише 32,3% площ, що пов’язано з дощами, повідомляє Graintrade.
В українських портах протягом тижня експортні ціни на сою з ГМО залишалися на рівні $435-440 за тонну, що еквівалентно 19400-19600 грн за тонну. У той же час ціни на сою без ГМО зросли на $5-10 за тонну, досягнувши $450-458 за тонну або 20000-20500 грн за тонну.
“Переробники підвищили закупівельні ціни на сою без ГМО на 300-500 грн за тонну до 20000-20500 грн за тонну, проте залишили ціни на сою з ГМО на рівні 19000-20000 грн за тонну з доставкою на завод. Пропозиція від виробників залишається низькою, хоча рік тому ціни на сою з ГМО складали $385-388 за тонну (18000–18200 грн за тонну), а на сою без ГМО – $420-425 за тонну (19800–20200 грн за тонну), тоді як переробники пропонували 17500-18000 грн за тонну за сою з ГМО і 19000-19200 грн за тонну за сою без ГМО”, — йдеться в повідомленні.
За минулий тиждень березневі ф’ючерси на американську сою в Чикаго підвищилися на 0,4% до $418,9 за тонну (+7,2% за місяць, +7,5% за рік) через збільшення внутрішньої переробки. Однак рішення Верховного Суду США про незаконність введених Трампом імпортних мит суттєво впливає на торговельну політику та укладені угоди, що, за прогнозами аналітиків, може призвести до зниження активності закупівель сої з боку Китаю, особливо на фоні поставок дешевої сої з Бразилії.
З 1 вересня по 19 лютого США експортували 25 млн тонн сої, що значно поступається прогнозованим на 2025/26 МР 42,8 млн тонн, знизившись на 32% у порівнянні з попереднім сезоном, коли експорт склав 51 млн тонн.
У USDA прогнозують, що у 2026 році площі сівби сої в США зростуть на 3,8 млн акрів до 85 млн акрів, а виробництво збільшиться на 5,1 млн тонн до 121,1 млн тонн, що додатково посилить тиск на котирування в найближчому майбутньому.
Котирування також підтримується протестами та блокуванням роботи ключового експортного бразильського порту в Парані, що належить компанії Каргіл. Інцидент стався на фоні протестів 14 корінних племен проти проведення публічних торгів на днопоглиблювальні роботи у річці Тапажос та указу президента Луїса Інасіу Лули да Сілви, що відкриває шлях до приватизації управління трьома річками загальною довжиною близько 4000 км.
