Потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки, за оцінками Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду (МВФ), складають приблизно 137 мільярдів євро. З цих коштів Європейський Союз має покрити дві третини. Однак, як зазначила Урсула фон дер Ляєн 17 грудня у Страсбурзі під час виступу в Європарламенті, мова йде не лише про цифри, а й про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир».
«Немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Наступні дні стануть вирішальним кроком для її забезпечення. Від нас залежить, як фінансувати боротьбу України. Ми знаємо терміновість: вона гостра… Так само, як посилюються мирні переговори, посилюється і шквал російських атак», – підкреслила фон дер Ляєн.
Президентка Єврокомісії також нагадала про свою пропозицію щодо варіантів фінансування України. Один із них передбачає використання заморожених активів росії, проте Бельгія, де ці активи зберігаються, продовжує чинити опір цій опції. Інший варіант – на основі спільних запозичень ЄС, але його схвалення вважається малоймовірним через потребу одноголосного рішення всіх 27 держав-членів.
«Нам доведеться вирішити, яким шляхом хочемо рухатися. Але одне дуже зрозуміло: маємо схвалити рішення про фінансування України протягом наступних двох років під час цієї Європейської Ради (саміту лідерів ЄС 18 грудня – ред.)», – додала вона.
Фон дер Ляєн також зазначила, що надання Україні репараційної позики є пріоритетним варіантом, посилаючись на рішення держав-членів зберігати активи росії у знерухомленому стані безстроково.
«Це вирішальний крок, який посилає дуже сильний політичний сигнал: це означає, що російські активи залишатимуться іммобілізованими, доки ми не вирішимо інакше, доки росія не припинить війну і належним чином не виплатить Україні репарації за завдану шкоду», – резюмувала очільниця Єврокомісії.
Останніми тижнями в Європі активно обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проте Бельгія, де знаходиться більша частина цих коштів, категорично виступає проти цього, побоюючись можливих юридичних наслідків з боку росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен вважає, що план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених активів для допомоги Україні є нереалістичним, і заявила, що депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від потенційних ризиків.
Віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем зазначив, що заморожені російські активи потрібно буде використати для України «в певний момент», але Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси» перед будь-якою угодою з цього питання.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит». У той же час росія рішуче відкидає будь-які спроби конфіскації своїх активів і називає можливе використання цих коштів на користь України крадіжкою.