Обмеження пестицидів може стати великим шансом для українського агробізнесу
Європейські обмеження на пестициди можуть стати не лише гальмом для української аграрної галузі, а й поштовхом для розвитку національного виробництва біопрепаратів і впровадження гібридних технологій. Для цього потрібно модернізувати всю технологічну систему, а не просто замінювати хімічні засоби біологічними.
Наразі в Євросоюзі впроваджується підхід IPM (Integrated Pest Management, інтегрований захист рослин) та обмеження ризиків використання пестицидів. Формальною основою є директива про стале використання пестицидів (SUD 2009/128/EC), метою якої є скорочення використання пестицидів і ризиків їх застосування на 50% до 2030 року в рамках стратегії «Від ферми до столу».
Особлива увага приділяється дотриманню суворих норм максимально допустимого рівня залишків (МДР) пестицидів у харчових продуктах і контролю ринку. Хоча проєкт регламенту SUR, що мав запровадити суворіші обов’язкові механізми, був відкликаний у 2024 році, загальні цілі та регуляторний тиск для зменшення ризику на практиці залишаються чинними.
Чи може це порушити хімічний монополізм і створити немалий ринок нових українських біопрепаратів? Так, але лише за умови, що Україна розглядатиме це як комплексну науково-промислову програму, а не лише як замінник хімії.
Гібридні технології, які вже працюють в Європі
У Європі вже успішно застосовуються гібридні технології, які можуть бути перенесені в Україну:
Моніторинг і прогнозування хвороб з обробкою лише у вікні ризику – замість календарної страхової обробки використання ЗЗР проводиться лише тоді, коли моделі інфекцій і дані про погоду показують реальну загрозу. Це дозволяє зменшити кількість обробок за сезон без утрати врожаю.
Біологічне ядро плюс хімія як екстрена інтервенція – зростає роль мікробів Bacillus, Trichoderma та інших антагоністів у захисті кореневої системи, а хімія використовується лише як друга лінія захисту.
Зональні й точкові обробки – використання дронів або обприскувачів з картами застосування дозволяє проводити обробку лише там, де виявлено проблему, що зменшує витрати на гектар.
Стратегія для України в контексті європейських вимог
Україна має не копіювати європейські норми, а побудувати власний шлях сумісності, що ґрунтується на чотирьох стовпах:
Експортна сумісність: Україна потребує мережі лабораторій, валідації методів та системи простежуваності, щоб технології з низьким рівнем залишків стали перевагою, а не витратами.
IPM як платформа для інновацій: інтегрований захист рослин в Україні має ґрунтуватися на порогах шкодочинності й моніторингу, стійких сортах, сівозміні та здоров’ї ґрунту, точній аплікації та біологічних препаратах, де це має економічний сенс.
Біопрепарати як галузь: для розвитку ринку біопрепаратів потрібні стандарти якості, докази ефективності та кваліфіковані консультації, оскільки біологію не продають як гербіцид.
Економіка фермера: мірилом має бути вартість і ризик на 1 т продукту плюс ризик відбракування партії через залишки регламентованих хімічних речовин.
Важливо розуміти, що уповільнення зростання врожайності, яке спостерігається в багатьох регіонах світу, часто пов’язане не з генетичними обмеженнями, а з кліматичними стресами та невикористаним потенціалом сорту чи гібрида на рівні господарства.
Перспективними напрямами, які можуть дати подальший реальний стрибок у продуктивності рослин, є поліпшення фотосинтезу, точна генетика, поліпшення ефективності використання фотосинтетично активної радіації, управління мікробіомом і здоров’ям ґрунту, а також цифрове сільське господарство.
Для низьковитратних культур, які є перспективними для України, важливим є поєднання селекції, технологій і ринку. Особливу увагу варто приділити посухостійким видам і рослинам, які зміцнюють систему сівозміни, таким як просо, сорго, льон, білкові та бобові культури, альтернативні олійні рослини.
Обмеження пестицидів може стати шансом для українського агробізнесу, якщо Україна почне розглядати інтегрований захист рослин, моніторинг і біологію як технологічну систему, а не як просту заміну одних засобів іншими. Важливо також розуміти, що для низьковитратних культур ключовим є поєднання селекції, технологій і ринку.
