Головна ПолітикаНові правила для агропостачальників: законопроєкт у Верховній Раді

Нові правила для агропостачальників: законопроєкт у Верховній Раді

Автор: Ветвицький Іван

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 6068-д від 15.12.2025 р., що має на меті суттєві зміни у відносинах між постачальниками сільськогосподарської продукції та торговельними мережами, дистриб’юторами. Ця ініціатива спрямована на імплементацію Директиви ЄС 2019/633 та захист постачальників від недобросовісних практик.

Однією з ключових новацій є встановлення чітких термінів оплати за поставлений товар. Законопроєкт передбачає:

  • Для швидкопсувних продуктів: оплата повинна здійснюватися не пізніше 30 календарних днів з дати передачі товару або отримання рахунку.
  • Для інших агропродовольчих товарів: граничний строк розрахунку становить 60 календарних днів.

За порушення цих строків законопроєкт пропонує вводити штрафи, що залежать від тривалості затримки: від 5% суми боргу за прострочення до 9 днів до 20% при затримці понад 30 днів.

Законопроєкт також вводить поняття «недобросовісні торговельні практики» і поділяє їх на дві категорії:

Чорний і сірий списки практик

Безумовно заборонені практики («Чорний список»):

  • скасування замовлень на швидкопсувні продукти менш ніж за 30 днів до дати поставки;
  • зміна умов договору в односторонньому порядку;
  • вимагання від постачальника платежів, не пов’язаних із продажем продукції;
  • перекладення витрат за втрату або псування товару на постачальника;
  • застосування погроз до постачальників, які захищають свої права.

Умовно дозволені практики («Сірий список»): дозволяються лише за умови попереднього узгодження в договорі:

  • повернення непроданого товару без оплати;
  • плата за включення товарів до асортименту;
  • витрати на рекламні та маркетингові послуги.

Важливо зазначити, що у разі вимоги мережі про оплату маркетингових послуг, вона зобов’язана надати письмове обґрунтування вартості таких витрат.

Контроль за дотриманням нових правил покладено на Антимонопольний комітет України (АМКУ), якому надано право проводити розслідування без попередження та накладати штрафи. Розмір штрафу за недобросовісні практики може сягати 5% від річного доходу компанії-порушника.

Для захисту постачальників передбачено можливість подання конфіденційних заяв про порушення, щоб уникнути ризику розкриття особи заявника та подальшої “комерційної помсти”.

Закон діятиме залежно від річного обороту контрагентів, з можливістю адаптації договорів до 1 січня 2027 року.

Читайте також