Москва фінансувала просування мовного закону Ківалова-Колесніченка в Україні
Росія виділяла кошти на просування так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який надавав російській мові статус регіональної в Україні, фактично підвищуючи її вагу до державної. Фінансування надходило до і після ухвалення закону і використовувалося для публічних заходів, статей у медіа, а також друкованих матеріалів для української громадськості та міжнародних інституцій. Ці дії мали на меті чинити політичний тиск на українську владу, як встановили журналісти «Схем» (Радіо Свобода), проаналізувавши документи витоку з «Правфонду» – російської державної організації, яка займається підтримкою співвітчизників за кордоном.
Співавтори мовного закону, тодішні народні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, не надали коментарів на запит «Схем».
Бійки в парламенті та суспільні протести
У 2012 році розгляд закону про засади мовної політики викликав бійки в парламенті й вуличні протести, проте закон набув чинності. Він запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорить понад десять відсотків жителів на певній території, що зробило російську регіональною у 13 з 27 територіальних одиниць України.
«Схеми» виявили, що Колесніченко отримував фінансування від «Правфонду» на підтримку цього мовного закону як до, так і після його ухвалення. Наприклад, у лютому 2012 року він звернувся до фонду з проханням надати 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів на той час) на написання та поширення альтернативного звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи. Цей договір, «Європейська хартія з регіональних мов», захищає мови, що опинилися під загрозою зникнення, включаючи російську, до того як Верховна Рада не виключила її з цього переліку у 2025 році.
Політичний тиск через мовний закон
Мовний закон «Ківалова-Колесніченка» спирався на цю хартію як на інструмент популяризації російської в Україні. Експерт у мовній політиці Володимир Кулик зазначив: «Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською, а замість української». «Правфонд» затвердив заявку Колесніченка та надав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів) для публікації звіту двома мовами, гонорарів експертам та масштабної інформаційної кампанії.
Москва також надавала Колесніченку вказівки щодо змісту його «громадського звіту» для Ради Європи, а інструкції надходили від керівника «Правфонду» Ігоря Панєвкіна. В одному з листів Колесніченко прямо вказав мету цього звіту – політичний тиск на українську владу.
У звіті нардепа йшлося про відсутність квот для російської мови на радіо- та телемовлення, а також брак російськомовних шкіл. Офіційний звіт від української влади, навпаки, підкреслював, що російська майже витіснила українську в різних сферах життя великих міст.
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, який зазначив, що не знав про фінансування звіту з РФ. «Схеми» підкреслюють, що це не єдина субсидія, яку Колесніченко отримав від російського фонду для просування свого мовного закону.
Після ухвалення закону у 2013 році «Правфонд» надав Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів) на видання брошури для російських співвітчизників в Україні, що пояснювала, як застосовувати мовний закон. У брошурі йшлося про використання російської у діловодстві, судах та освіті.
Згідно з документами витоку, брошуру планували поширювати серед держорганів України та міжнародних організацій, а також презентувати в Києві в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН. Захід було відтерміновано, а Ківалова на ньому замінив Михайло Товт, який був співавтором брошури.
Товт зазначив, що не знає, хто фінансував брошуру, але його позиція щодо прав національних меншин залишалася незмінною. Після втечі Віктора Януковича у 2014 році Верховна Рада проголосувала за скасування закону Ківалова-Колесніченка, але це рішення не набуло чинності. Лише у 2018 році Конституційний суд визнав закон неконституційним.
