Міністерство закордонних справ України: удари РФ по енергетиці як геноцид

У Міністерстві закордонних справ України стверджують, що російські удари по енергетичній інфраструктурі, які призводять до відключення теплопостачання українців під час сильних морозів, слід кваліфікувати як акти геноциду.

На брифінгу 4 лютого речник МЗС України Георгій Тихий зазначив:

«Під ударом енергетика, і в основному тепло…, і все це при температурі мінус 20 і нижче. Для нас очевидно абсолютно, що Путін готував цей удар, накопичував ракети і дрони, використав цей час (короткої перерви в ударах по енергетиці – ред.), щоб удар був ще більш масований. З нашої точки зору, і це підпадає під міжнародне кримінальне право, такі удари можуть вважатися не лише воєнними злочинами, ну і актами терору, а й безпосередньо актами геноциду. Конвенція про геноцид чітко визначає, що створення умов життя, розрахованих на знищення повністю або частково національної групи, є актом геноциду. Ніяк інакше кваліфікувати обстріли тепла в мінус 20 не можна».

3 лютого Повітряні сили Збройних сил України повідомили про те, що Росія атакувала Україну понад пів тисячі ракет і дронів. У результаті цієї атаки було зафіксовано влучання на 27 локаціях, серед яких Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина та Одещина.

Компанія «Укренерго» вказала на «значну кількість» знеструмлених споживачів у Києві, Київській, Харківській, Вінницькій та Одеській областях, а також на пошкодження енергооб’єктів у ряді регіонів внаслідок масованого російського удару в ніч на 3 лютого.

Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про «сильні пошкодження» Дарницької ТЕЦ у Києві, яка спеціалізувалася на виробництві тепла для населення, і відновлення якої вимагатиме «значного часу».

За словами віцепрем’єра, міністра з відновлення України Олексія Кулеби, в Києві без тепла залишаються 1 142 багатоквартирні будинки.

Ця атака, яка була спрямована на енергетичну інфраструктуру, відбулася на тлі запланованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США та росією в Абу-Дабі, які мали на меті припинення війни.

Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різні види озброєнь, такі як ударні БПЛА, ракети та РСЗВ.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.

Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги є ознаками геноциду. Правники та дослідники геноцидів підкреслюють, що під час війни росія вчиняє усі види злочинів, що можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:

• оголошення намірів про знищення українців;
• публічні заклики до знищення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення;
• переслідування та знищення проукраїнських активістів на окупованих територіях;
• винищення інтелігенції;
• депортація дітей без батьків до росії;
• вилучення та знищення українських книг.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці, яких на сьогодні 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.

Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов для знищення групи, запобігання дітонародженню, публічне підбурювання до вчинення злочинів.

Керівництво росії заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, убиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі заклади, об’єкти енергетики та водозабезпечення.