Кількість постраждалих у Львові перевищила 30 осіб через російську атаку

Внаслідок російської атаки на Львів 24 березня кількість поранених перевищила 30 осіб, про що повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.

«На цю годину відомо про 32 постраждалих внаслідок денної атаки безпілотників по Львівщині».

Міський голова Андрій Садовий раніше інформував про наслідки засідання міської комісії з надзвичайних ситуацій, де озвучувалася інформація про 26 поранених.

«Найважливіше, що ніхто не загинув!» – прокоментував він.

За даними міської влади, в Галицькому районі постраждав будинок на площі Соборній, 3, де розташована пам’ятка архітектури національного значення. Пошкоджено 17 квартир.

«На вулиці Бандери пошкоджено 4 будинки – вибито 23 вікна. 6 квартир потребують відселення. 4 сімʼї вже тимчасово поселили в готелі», – додав Садовий.

У Сихівському районі пошкоджені 19 багатоквартирних будинків, а понад 1 300 вікон вибито. Найбільше постраждав будинок на проспекті Червоної Калини, 103, який зазнав двох влучань:

«Це 4 підʼїзди, 136 квартир, понад 350 мешканців. У будинку наразі немає газу та електропостачання».

Міський голова уточнив, що звернутися по допомогу та подати інформацію про пошкодження можна буде на виїзному засіданні ЦНАП завтра з 9 до 18 години за адресою вулиця Трильовського, 12 (школа №98).

«Пошкоджено комунальний транспорт: вибито 30 вікон, 2 лобових, вирвано 5 люків. Попередні збитки – близько 650 тисяч гривень. Стан електроніки ще з’ясовують. Працюємо на місцях. Допомагаємо людям», – підсумував Садовий.

Раніше він повідомляв, що щонайменше 22 людини постраждали під час російської атаки на Львів 24 березня.

Голова ОВА Максим Козицький зазначив, що пошкодження зазнала і памʼятка архітектури національного значення – Ансамбль Бернардинського монастиря. Згодом міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував візит експертів ЮНЕСКО до України для «оцінки завданої шкоди російськими терористами».

Російські військові регулярно завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі, використовуючи різні види озброєння, зокрема ударні БпЛА, ракети та РСЗВ.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я свідчать про намагання позбавити людей необхідних умов для життя, що є ознакою геноцидних дій.

Керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, однак численні свідчення свідчать про зворотнє.