Фон дер Ляєн і Зеленський обговорили трубопровід «Дружба»

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський 3 березня провели телефонну розмову, в ході якої обговорили ситуацію навколо трубопроводу «Дружба». Цей трубопровід став предметом суперечок між Україною та Угорщиною й Словаччиною. За інформацією речника Єврокомісії, деталі обговорення наразі не розголошуються.

У своїх заявах жоден з лідерів прямо не згадував про трубопровід «Дружба», хоча обидва підкреслили важливість координації зусиль у Європі. Зеленський зазначив, що вони обмінялися думками про ключові питання співпраці між Україною та Євросоюзом, а також обговорили виклики, що виникли внаслідок подій на Близькому Сході.

Обговорення санкцій та енергетичної безпеки

Президент України наголосив, що лідери домовилися про подальші спільні кроки та рішення. Водночас фон дер Ляєн висловила занепокоєння щодо впливу ситуації на Близькому Сході на ціни на енергоносії, енергетичну безпеку та забезпечення оборонних матеріалів.

Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти росії та виділення фінансової допомоги Україні, яка була обумовлена на саміті ЄС у грудні. Обидві країни продовжують тримати вето, поки не буде відновлено транспортування російської сировини через трубопровід «Дружба».

Проблеми з трубопроводом «Дружба»

Українські посадовці стверджують, що трубопровід зазнав ушкоджень внаслідок російських обстрілів наприкінці січня, тоді як угорські та словацькі представники заперечують цю інформацію. 23 лютого Єврокомісія підтвердила, що «росія зруйнувала трубопровід «Дружба», однак також зазначила, що відновлення залежить від України.

Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив імпорт російської нафти. Для Угорщини, Словаччини та Австрії були зроблені винятки, оскільки ці країни не мають виходу до моря та залежать від трубопроводу «Дружба». Австрія згодом змогла знайти альтернативні джерела постачання і тепер не залежить від російської нафти.

Нафтопровід «Дружба» забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема в Угорщину та Словаччину. За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря, імпорт російської сирої нафти до цих країн з початку війни приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень, що відповідає вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».