Мовне законодавство може стати підґрунтям для нового законопроєкту, який надасть вчителям можливість вимагати від учнів спілкування українською мовою під час перерв. Про це повідомила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання щодо контролю за дотриманням мовного законодавства в закладах освіти.
За словами Івановської, цей законопроєкт, що був ініційований народними депутатами Наталією Піпою та Олександром Корнієнком, має стати додатковим інструментом для зміцнення правової основи в цьому питанні.
«Чому? Тому що якщо ми говоримо про урок – так, тут превалює державна мова, але перерва – це вже начебто не процес, а середовище. І мені здається, що якраз на часі або навіть уже і трохи цей процес задавнений, аби все-таки проголосувати і дати учителям додатковий інструмент, де б вони могли на повний голос вимагати від дітей комунікувати в межах освітнього простору державною мовою», – сказала Олена Івановська.
Олена Івановська також повідомила, що її секретаріат отримував скарги від вчителів, які стикалися з конфліктами з батьками учнів через зауваження щодо використання російської мови.
«Коли вони роблять зауваження учневі, що він спілкується на перерві мовою країни-агресора, тут виникає певний конфлікт із батьками. Батьки приходять і починають звинувачувати учителя в тому, що він порушує мовні права їхніх дітей. Тому що комунікація на перерві – це приватна сфера. Розумієте? Мені здається, це (законопроєкт – ред.) не вирішить остаточно цієї проблеми, але дасть додаткові можливості і керівникам шкіл, і учителям», – додала мовна омбудсменка.
На сьогодні, за її словами, мовний закон перебуває в стадії «своєрідної модернізації». У парламенті функціонує робоча група при комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, яка розробляє зміни до законодавства.
«Це не говорить про те, що чинний закон є непродуктивним, але за ці п’ять років ми побачили, що існують певні недоліки, які необхідно заповнити, виправити. І на цьому рівні робота триває. Я б хотіла більшої динаміки, але тут різні обставини, які, можливо, трохи уповільнюють», – зазначила уповноважена із захисту державної мови.
Івановська також підкреслила, що політична воля до змін існує, проте підготовка законодавчих змін може зайняти певний час.
Серед нововведень, що готуються, мова йде про уточнення норм щодо мови обслуговування.
«Там зазначено, що мовою обслуговування в Україні є державна мова. А про мову послуги нічого не сказано. Тобто, зараз дуже часто до нас надходять скарги від батьків з приватних спортивних секцій або мистецьких гуртків. Власне, оголошення, тобто вся документація – державною мовою. Але сама послуга надавачем здійснюється дуже часто російською мовою. Тобто, щоб уникнути таких прогалин, їх треба просто заповнити для того, щоб цей інструмент не мав отих шпарин і працював на повну», – поділилася деталями Олена Івановська.
Київ демонструє серйозне зниження показників використання української мови в освітньому процесі. Раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко зазначив, що результати моніторингового дослідження свідчать про те, що в Києві 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон, застосовуючи недержавну мову.
Серед опитаних учнів 66% зізналися, що самі порушують мовний закон, спілкуючись недержавною мовою на уроках, а на перервах цей показник становить 82%. Для порівняння, по Україні в середньому ці цифри складають 40% на уроках і 52% на перервах.
У вересні 2025 року Олена Івановська в інтерв’ю з РБК-Україна зазначила, що частина суспільства поступово повертається до російської мови, що є небезпечною тенденцією.
Російський олігарх Костянтин Малофеєв, який вважається причетним до фінансування угруповань «ДНР» і «ЛНР» з 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів, зазначивши, що російську мову «не вдається витіснити ніякими заборонами» в Україні, Молдові і країнах Балтії.