Цьогоріч український цукор став предметом жвавих дискусій у контексті торгівлі агропродукцією з Європейським Союзом. На 2026 рік галузь планує суттєво збільшити свою частку на європейському ринку цукру.
Про це повідомила Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор”, під час конференції “Ведення агробізнесу в Україні”, що відбулася в Києві.
Кавушевська зазначила, що українська сторона не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі в ЄС, яке має значну підтримку на політичному рівні. Це ускладнює процес укладання нової торговельної угоди.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найпоширеніших міфів Кавушевська назвала стереотипи про невичерпність потенціалу українського агросектору та домінування аграрних олігархів. Спростування цих міфів стало завданням як аграрних асоціацій, так і представників держави.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру”.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставок цукру до ЄС за новою угодою, Кавушевська відзначила, що вони зросли у 5 разів у порівнянні з попередніми.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала Кавушевська.
Вона також підкреслила, що ЄС цінує передбачуваність та збалансованість у торгівлі. Це стало основою для запровадження внутрішнього ліцензування експорту цукру з України до ЄС.
Кавушевська зазначила, що цей механізм дозволить українським цукровикам не лише стати постачальниками, а й повноправними учасниками європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Серед інших викликів, з якими стикаються українські цукровики, Кавушевська зазначила термін “критична квота”, що передбачає фінансові гарантії для імпортерів, які повертаються після розмитнення товару. Цей механізм створює додаткові труднощі для європейських покупців.
Говорячи про плани на 2026 рік, Кавушевська висловила сподівання на продовження ліцензування як механізму експорту та розробку стандартів для ключових виробничих показників, що дозволить галузі підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, адже логістично там завжди домінуватиме Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – підсумувала Кавушевська.