Польські аграрії не мають можливості конкурувати з українськими в галузі вирощування зернових, про що свідчить публікація Gazeta Wyborcza.
Професор Славомір Каліновський з Інституту розвитку сільських районів та сільського господарства Польської академії наук підкреслив у своєму інтерв’ю, що Польща не здатна конкурувати з Україною за масштабами виробництва та собівартістю зернових. Він зауважив, що польським фермерам слід подумати про стратегії, аби залишатися конкурентоспроможними. У той же час, у виробництві м’яса Польща випереджає Україну, але для реалізації зерна необхідні спільні дії.
“Створюйте групи виробників, лише спільні дії забезпечать хороші ціни, ринки збуту та сильну позицію у переговорах з торговельними мережами”, – радить Славомір Каліновський, – “Польський фермер починає кожен день з молитви: щоб остання корова його сусіда померла. І він не думає про співпрацю. Кожен з них на своїх 11 гектарах повинен мати комбайн вартістю мільйон, працюючи лише кілька днів на рік. Замість того, щоб створювати кооператив і купувати один комбайн для кількох ферм”.
Каліновський також звернув увагу на проблему: місцеві фермери часто обговорюють “міських ледарів”, але в ситуації нестачі доходів їм доводиться звертатися до цих людей “за додатковою оплатою за неврожай, занадто низькі та високі ціни, морози, спеку, посуху, повінь, град та напади сирійських хом’яків”.
Експерт зазначив, що в умовах війни в Україні у 2022 році до Польщі було імпортовано кілька мільйонів тонн зерна, частина з якого була транспортувана до балтійських портів для експорту.
“Виявилося, що у нас не було терміналів для сипучих вантажів, оскільки вони не були прибутковими. І в майбутньому ситуація не зміниться, адже ми не виробляємо достатньо надлишків зерна”, – йдеться у коментарі.
Каліновський підкреслив, що для місцевих фермерів головний ризик полягає не в “дешевому українському продукті”, а в структурних проблемах і роздрібненості агросектору, які послаблюють їхні позиції в переговорах із торговельними мережами.
“Це складна проблема. Ситуація нагадує 2004 рік, коли Польща вступила до ЄС, і фермери боялися, що сильне українське сільське господарство зашкодить їм”, – зазначив професор.
Експерт вважає, що ставити акцент на протекціоністських бар’єрах проти України є помилкою. Польща повинна підвищувати якість, стандарти безпеки продуктів і додану вартість, орієнтуючись на преміальні продукти, а не на масову сировину.