У Міністерстві економіки відбулося чергове засідання Наукової платформи, в якому взяли участь близько 140 експертів, серед яких науковці, урядовці та представники міністерств і відомств. На заході були представлені результати п’яти важливих досліджень, присвячених розвитку вітчизняного виробництва, залученню інвестицій та покращенню ситуації на ринку праці.
Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства економіки.
Основні висновки досліджень
Перше дослідження під назвою “Оцінка впливу євроінтеграції на макроекономічні показники”, підготовлене науковцями Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, акцентує на низці важливих моментів:
- В Україні існує невикористаний експортний потенціал у торгівлі з країнами Європейського Союзу на рівні $10 млрд;
- Зберігається значний потенціал для диверсифікації вітчизняного виробництва і експорту через посилення Європейської стратегічної автономії;
- Актуальними викликами для розвитку торгово-економічних відносин з ЄС залишаються: перспектива запровадження СВАМ, повернення ЄС до тарифних квот на українську сільгосппродукцію та зволікання з укладанням угоди АСАА.
Дослідження також зазначає, що витрати бюджету ЄС на інтеграцію України можуть сягнути €90 млрд протягом перших п’яти років членства, а інвестиції в структурні реформи допоможуть Україні стати більш стійкою та конкурентоспроможною.
«Шлях ефективної інтеграції вітчизняної економіки в європейську вбачається у використанні Україною актуальних потреб ЄС у відкритій стратегічній автономії у світі, який стрімко фрагментується».
Цифрові трудові платформи та податковий режим
Друге дослідження на тему “Цифрові трудові платформи в Україні: економічні можливості та регулювання” виявило, що на цифрових платформах надають послуги близько 890 тис. осіб, з потенціалом зростання до 1,5 млн осіб. Працівники на платформах генерують щонайменше 15,9 млрд грн доходу.
Дослідження підкреслює, що розвиток цифрових трудових платформ сприяє структурним трансформаціям економіки.
Третє дослідження стосується Спеціального податкового режиму “Дія.City”, яке показало, що його запровадження співпало з початком війни, що ускладнило оцінку його ефективності. Проте режим сприяв зростанню кількості компаній-резидентів з 413 у 2022 році до 3 535 у 2025 році.
Окрім цього, режим “Дія.City” підвищив соціальний захист працівників, але виявив також ризики щодо пенсійного захисту спеціалістів.
Впровадження неконцесійних форм публічно-приватного партнерства може стати ефективним інструментом для покращення якості суспільних послуг та залучення приватних інвестицій.
В рамках обговорення також були представлені результати дослідження, яке наголошує на необхідності комплексного підходу до повернення українських громадян з-за кордону.
Наукова платформа продовжує працювати над важливими завданнями, які можуть суттєво вплинути на економічну ситуацію в Україні та її інтеграцію в європейську систему.