10 листопада Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), яка є підрозділом Групи Світового банку, спільно з Міністерством фінансів Чеської Республіки та урядом Великої Британії, за підтримки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), організувала семінар на тему «EU-Ukraine Agritech Bridge: технології, стандарти, інтеграція» в рамках міжнародної виставки AGRITECHNICA 2025.
Тарас Качка, заступник Прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, привітав учасників заходу, підкресливши, що євроінтеграція агросектору передбачає також інтеграцію технологій. Він зазначив, що успіх цього процесу залежить не тільки від торгівлі або програм підтримки, а й від обміну знаннями та вміннями. Цю думку в своїй промові підтримав Алекс Ліссітса, президент УКАБ, голова ради директорів ІМК:
«Стабільний експорт зернових та олійних культур навіть під час війни свідчить про величезний прогрес українського агросектору за останні 20 років. Це стало можливим завдяки підвищенню ефективності, технологічності й співпраці з міжнародними партнерами, які продовжують інвестувати в Україну».
Про фінансові та консультаційні рішення IFC для агробізнесу в європейському регіоні, включаючи деталі Ініціативи сталого охолодження, розповіла Катерина Фостер, керівниця Проєкту, Виробництво, Агробізнес та Послуги у Європі (IFC). Вона зазначила:
«Європа – континент, що нагрівається найшвидше в світі. Зростання температури тягне за собою збільшення енергетичних витрат, псування продуктів, істотне зменшення продуктивності й врожайності. Тому в межах своїх програм IFC реалізовує ініціативу сталого охолодження, щоб допомогти компаніям упроваджувати такі інноваційні рішення як частину їхніх стратегій декарбонізації. Завдяки коштам Великої Британії IFC має можливість підтримати компанії у технічному аспекті, підвищенні кваліфікації, а також надавати гранти для впровадження інноваційних технологій охолодження в ланцюги постачання».
Тему охолодження детально розглянули під час панельної дискусії «Подолання прогалин: інтеграція сталих рішень для охолодження в ланцюги постачання агробізнесу». Русмір Музич, керівник з питань охолодження та експерт з кліматичного фінансування в IFC, пояснив підхід IFC до програми охолодження:
«Ми розглядаємо весь ланцюг вартості агробізнесу – від ферми до дистрибуції – і допомагаємо визначати, де саме потрібне охолодження, і виявляється, що воно потрібне навіть там, де про нього зазвичай не думають. Намагаємося впроваджувати «трансформаційні системи охолодження» – рішення, що поєднують інноваційні фазозмінні матеріали із сонячною енергією».
Семінар продовжився виступом Олександри Авраменко, голови комітету з євроінтеграції УКАБ, на тему «Більше, ніж зерно: Україна як актив для промислових ланцюгів постачання Європи». Спікерка повідомила, що Україна в 2024 році імпортувала ключових сільськогосподарських засобів виробництва на загальну суму 9,36 млрд євро, з яких 67% (6,2 млрд євро) було поставлено з країн Європейського Союзу.
Фінальною частиною заходу стала панельна дискусія на тему «Від ресурсів до інтеграції: побудова агроланцюгів доданої вартості ЄС-Україна через технології, торгівлю та перехідний період». У ній взяли участь Олександр Вержиховський, генеральний директор агрохолдингу ІМК, Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast, Антон Костирко, директор з маркетингу корпорації AGCO в Східній Європі та Центральній Азії, Олег Заплетнюк, генеральний директор ТАС АГРО. Серед основних тез спікерів були такі:
- ЄС залишається важливим ринком експорту української продукції, але його частка в експорті України знижується після запровадження квот, в той час як ринок Великої Британії наразі виглядає привабливішим через меншу регуляторну складність.
- Українські агрохолдинги випереджають багатьох європейських фермерів за рівнем технологій та ефективності, входять до чільної п’ятірки експортерів, навіть не перебуваючи серед чільної десятки імпортерів техніки.
- Впровадження «зелених» норм є конче необхідним, але доцільно лише за умови преміальної ціни або якщо це економічно ефективно (наприклад, no-till).
- Щоденні ризики та руйнування інфраструктури, такі як удари по елеваторах і пошкодження залізниці, ускладнюють стратегічне планування та виконання довготермінових екологічних стратегій.