Держава повинна підтримати фермерів: важливість цільових субсидій на посівну
Цьогорічна посівна кампанія в Україні виявилася однією з найскладніших за час повномасштабної війни. Аграрії стикаються не лише з постійними атаками ворожих дронів на сільгосптехніку, а й з серйозними економічними викликами. Експерти та народні депутати б’ють на сполох: щоб уникнути різкого стрибка цін на харчі, держава повинна терміново надати фермерам цільові субсидії, зокрема на пальне.
Економічний удар: чому потрібні субсидії на пальне?
Голова Комітету економістів України Андрій Новак підкреслює критичну необхідність державної підтримки під час посівної. Головний чинник ризику — висока вартість пального.
Якщо аграрії змушені будуть проводити посівну за завищеними цінами на енергоресурси, ці витрати неминуче закладуться у собівартість майбутнього врожаю. Як наслідок, українці можуть очікувати відчутне подорожчання всієї агропродукції. Цю думку поділяє і член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат від партії «Слуга народу» Дмитро Соломчук, зазначаючи, що зростання цін на пальне суттєво вплине на логістику. Саме тому запровадження цільових субсидій є ключовим інструментом стримування продуктової інфляції.
Посівна під прицілом FPV-дронів
В ефірі телеканалу «Новини Live» Дмитро Соломчук розповів, що війна суттєво змінила структуру та умови роботи на прифронтових територіях. Росіяни цілеспрямовано здійснюють часті атаки FPV-дронами по сільськогосподарській техніці.
Попри складність посівної, нардеп прогнозує, що жнива будуть ще важчими. Минулого року через ворожі обстріли масово горіли поля та знищувалася техніка, і цьогоріч загроза залишається надвисокою.
Темпи посівної: чи є відставання?
За даними профільних міністерств, поточна посівна кампанія відстає від торішніх показників на понад 10,5%, хоча за останній тиждень темпи робіт зросли майже вдвічі.
- Що вже посіяли: Наразі активно засіяно площі під пшеницю, горох та ячмінь.
- Що затримується: Посів кукурудзи та гречки ще не розпочався через тимчасове похолодання.
Дмитро Соломчук запевняє, що аграрії наздоженуть графік і всі заплановані площі будуть засіяні. Щодо добрив, зокрема фосфорних, кризи не очікується — фермери здебільшого закупили їх ще кілька місяців тому.
Окремо нардеп прокоментував ситуацію з гречкою та постійними коливаннями цін на неї. За його словами, для багатьох фермерів це неприбуткова культура, адже українці споживають менше 100 000 тонн гречки на рік, тому через низький і нестабільний попит аграрії неохоче беруться за її вирощування.
Як планують підтримувати аграріїв?
Щоб підтримка фермерів працювала не лише на папері, держава та волонтерські ініціативи впроваджують низку рішень:
- Законодавчі пільги: У парламенті зареєстровано законопроєкт про зниження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграріїв на прифронтових територіях. Очікується зниження коефіцієнта з 0,57 до 0,25 від нормативної грошової оцінки землі.
- Захист техніки: Розглядається питання забезпечення тракторів та комбайнів системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту від російських дронів.
- Допомога з технікою: На прифронтових територіях працює фонд «Жнива перемоги», який надає фермерам техніку для проведення посівної та збору врожаю.
- Додаткові програми: Діють програми підтримки для тваринництва та садівництва; триває пошук реального фінансування.
Попри ці кроки, ключовим запитом аграрного сектору до уряду залишається пряма фінансова підтримка — цільові субсидії на проведення весняно-польових робіт, без яких втримати ціни на продовольство буде вкрай важко.
